1 Аналіз умов праці

У цьому підрозділі з урахуванням характеру виконуваної роботи, характеру та властивостей технологічної сировини, технологічного устаткування та технологічних операцій необхідно виявити шкідливі та небезпечні фактори, які можуть загрожувати здоров’ю чи життю робітників на робочих місцях, провести аналіз їх впливу на здоров’я (з посиланням на діючі нормативні документи), встановити гранично-допустимі рівні цих факторів на робочих місцях.

До шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зокрема, відносяться: несприятливі кліматичні (мікрокліматичні) умови у повітрі робочої зони; напружені зорові роботи; інтелектуальні навантаження; монотонність праці; нервово-емоційна напруженість праці; невідповідність ергономічних показників робочого місця діючим вимогам; фізична важкість виконуваної роботи (статичні та динамічні навантаження на кістково-м’язовий апарат людини); шуми;  ультразвук та інфразвук;  вібрації; електромагнітні поля промислової частоти; електромагнітні випромінювання радіочастот; електромагнітні випромінювання оптичного спектру (ультрафіолетові або інфрачервоні) від природних, або штучних джерел; статичні електричні поля; розрядження зарядів статичної електрики; рентгенівські та інші іонізуючі випромінювання; надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони; ризики ураження електричним струмом; ризики виникнення пожеж; ризики аварій при експлуатації ємностей, що працюють під тиском; біологічна небезпека; недостатня, або надмірна освітленість робочого місця; ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного або штучного характеру на об’єкті або території .

Аналіз умов праці слід розпочати з характеристики приміщення і робочого місця, далі, з точки зору виробничої санітарії та гігієни праці, проаналізувати існуючі та вибрати оптимальні параметри мікроклімату, забрудненості повітряного середовища, освітленості, шумів, електробезпеки тощо; навести перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які супроводжують працю на даному робочому місці; вказати можливе джерело утворення цих факторів.

Проводити аналіз умов праці на робочому місці слід за таким планом:

1 Організація робочого місця

Навести коротку характеристику приміщення (площа, об’єм, кількість робочих місць, наявність освітлення, вентиляції й опалення). Коротко описати устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об’ємом приміщення, що наведено дня одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

2 Мікроклімат виробничих приміщень

Згідно з ДСН [1] визначаються категорія важкості роботи, що виконується та період року. Нормативні значення параметрів мікроклімату [2] порівнюються з фактичними даними.

3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, обчислювальному центрі і т.д. Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини – клас небезпечності, ГДК, біологічна дія на організм людини [3]; порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти з переддипломної практики) з допустимими концентраціями. 

4 Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами [2, 4] вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними.

5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗ), інфразвуку (ІФЗ). За [5, 6] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗ, ІФЗ ). Наводяться їх фактичні значення.

6 Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

– випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

– електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ. ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів;

– іонізуючі випромінювання.

Слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [2, 7 – 11]. Навести норми з кожного виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

7 Важкість праці та напруженість праці

Оцінки важкості та напруженості трудового процесу наведені відповідно в таблицях 4.11.7 та 4.11.8 [3]

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наведених в таблиці 4.11.7 [3] показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості. За наявності двох і більше показників класу 3.1 і 3.2 умови праці за важкістю трудового процесу оцінюються на один ступінь вище (3.2 та 3.3 класи відповідно). За даним критерієм найвищий ступінь важкості – клас 3.3 таблиця 1).

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні згідно з таблицею 4.11.8 [3]. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше 6-ти показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2 – 3.3 (таблиця 1).

8 Небезпека ураження електричним струмом

Вказуються ймовірні травмонебезпечні місця та можливі причини ураження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, а також потрапляння під дію крокової напруги електричної дуги).

Наводиться характеристика електричної мережі живлення із зазначенням кількості фаз, проводів, виду струму, напруги, частоти струму, режиму роботи нейтралі. За необхідності розраховується сила струму, що проходить через тіло людини у випадку можливого її включення в електричне поле: за однофазного (або однополюсного), а також за двохфазного (або двохполюсного) дотику до струмовідних елементів обладнання, що знаходяться під напругою, у випадку замикання фази на корпус обладнання або на землю, у разі дотику до обірваного і лежачого на землі проводу повітряної лінії електропередачі.

Розрахункове значення струмів порівнюється з допустимим [12 – 14], робиться висновок про небезпеку експлуатації електроустановок.

Називаються речовини, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, що електризуються в процесі виробництва.

Згідно з ПБЕ [12] приміщення цехів, лабораторій, установки класифікуються за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом (без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні).

GПримітка. Результати аналізу проведеного за пунктами 1 – 7 оформляються у вигляді таблиці 1, а за пунктом 8 – оформляються окремо. Крім того окремо наводиться перелік виявлених шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які супроводжують працю на даному робочому місці, вказується можливе джерело утворення цих факторів (таблиця 2).

Приклад проведення аналізу умов праці на робочому місці ви зможете знайти у додатку А.

Таблиця 1 – Аналіз умов праці за факторами виробничого середовища

Таблиця 2 – Небезпечні фактори виробничого процесу*

*Примітка. Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів, згідно з [3] та ГОСТу 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", включає фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні фактори, які наводяться в графі 2. Перелік видів робіт (графа 3) повинен відповідати переліку, який містить календарний план виконання робіт на даному об’єкту. В цій графі 4 наводяться чисельні значення небезпечних та шкідливих факторів, що виявлені під час аналізу умов праці на робочому місці. В графі 5 наводиться діючий нормативний документ, згідно з яким оцінюється даний фактор, із зазначенням розділу, пункту, параграфу.