Словник термінів

Аварійне освітлення – штучне освітлення приміщення для продовження роботи у разі аварійного вимкнення робочого освітлення.

Аерація – організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються, і ліхтарів.

Акт про нещасний випадок на виробництві – офіційний документ, що його складає комісія з розслідування нещасного випадку, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше, або виникла необхідність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном не менш, ніж на один день, або в разі його смерті.

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 – документ, що складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку/аварії за формою Н-5 – документ, що складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з працівником або за результатами розслідування аварії.

Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом за формою НПВ – документ, що складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку, який визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом.

Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 – документ, що складається комісією, призначеною для розслідування випадку професійного захворювання.

Акт розслідування нещасного випадку, що стався із учнями та студентами за формою Н-Н – документ, що складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві, в установі, організації з учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами навчальних закладів, які проходять практику або виконують роботу під керівництвом учителя, викладача, майстра виробничого навчання на дільниці, виділеній підприємством для цієї мети.

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпечна відстань – найменша відстань між людиною і джерелом небезпечного і (або) шкідливого фактора, на якій відсутня їх дія або вона не перевищує допустимого рівня.

Безпечні умови праці; безпека праці – стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів усунуто, або вплив шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих значень.

Безпечність виробничого обладнання – властивість виробничого обладнання відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, встановлених нормативною документацією.

Безпечність виробничого процесу – властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, встановлених нормативною документацією.

Важкі фізичні роботи – роботи, пов’язані з перенесенням вантажів, вагою понад 10 кг і систематичним напруженням; енерговитрати – понад 290 Дж/с.

Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Вентиляція – це організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення із приміщення забрудненого  повітря і подачу на його місце свіжого.

Вібрація – це коливальні процеси, що відбуваються в механічних системах.

Виконання трудових обов’язків – трудова діяльність за встановленими нормами, правилами та інструкціями.

Вимоги безпеки (праці) – вимоги, встановлені актами законодавства, нормативними і проектними документами, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника.

Виробнича безпека – це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Виробниче приміщення – замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробничий ризик – імовірність ушкодження здоровя працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Виробнича санітарія – це система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних та інших практичних заходів і засобів, яка спрямована на запобігання виробничій небезпеці, обумовленій шкідливими факторами.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших факторів, що діють на людину під час виконування нею трудових обов’язків.

Виробнича травма – травма що сталася внаслідок дії виробничих факторів.

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Вогнегасні речовини – речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створювати умови для припинення горіння.

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності.

Втомленість – це процес зменшення працездатності, тимчасове знесилення, що виникає під час виконання певної фізичної та розумової праці.

Гігієна праці – це комплекс заходів та засобів щодо збереження здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середовища і трудового процесу.

Гігієна праці – галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників в його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Гігієнічні вимоги – комплекс вимог до об’єкта дослідження, які виключають проявлення його шкідливого впливу на здоров’я людини та навколишнє середовище.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень факторів навколишнього і виробничого середовища.

Гігієнічна характеристика умов праці – визначення і оцінка стану умов праці (робочого місця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державним санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам.

Глухозаземлена нейтраль – нейтраль трансформатора або генератора, що приєднується до заземлювача безпосередньо або через малий опір.

Горіння – це екзотермічна реакція окиснення речовини, яке супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я і (або) свічення.

Гранично допустиме значення шкідливого виробничого фактора – граничне значення величини шкідливого виробничого фактора, вплив якого на людину у разі його щоденної регламентованої тривалості  не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків.

Державний нагляд за охороною праці – діяльність уповноважених державних органів і посадових осіб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання і працівниками вимог актів законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Джерело йонізуючого випромінювання (джерело випромінювання) – об'єкт, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати йонізуюче випромінювання.

Допустимі мікрокліматичні умови – це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко зникають і нормалізуються; вони супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації.

Електричні удари – це порушення діяльності життєво важливих органів або всього організму людини як наслідок збудження живих клітин організму електричним струмом, яке супроводжується судомним скороченням м’язів.

Електричний шок – особлива нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильне подразнення струмом, супроводжується небезпечним розладом обміну речовин, кровообігу тощо.

Електробезпека – система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електрозахисні засоби – це переносні або перевізні вироби, що служать для захисту людей, що працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги і електромагнітних полів.

Електроприміщення – приміщення або відгороджені, наприклад сітками, частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки.

Електротравма – травма, спричинена дією на організм людини електричного струму або електричної дуги.

Електротравматизм – явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановки – машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом із спорудами, приміщеннями, в яких вони розташовані), призначенні для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії.

Емісії – забруднення техногенного походження.

Ергономіка – наукова дисципліна, яка досліджує знаряддя праці, розробляє та дає рекомендації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров’я працюючих.

Занулення – це навмисне з’єднання металевих неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитися під напругою, з багаторазово заземленим нульовим проводом.

Засіб захисту (працівника) – засіб, призначений для запобігання або зменшення впливу на працівника небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засіб індивідуального захисту (працівника) – засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину, або використовується працівником під час праці.

Засіб колективного захисту (працівників) – засіб захисту, конструктивно і (або) функціонально пов’язаний з виробничим обладнанням, виробничим процесом, виробничим приміщенням (будівлею) або виробничим майданчиком.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустановок, які можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Захисне вимкнення – це система захисту, яка автоматично вимикає електрообладнання при виникненні небезпеки ураження людини електрострумом.

Здоров’я – стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб і фізичних вад.

Ізольована нейтраль – нейтраль трансформатора або генератора, що не приєднується до заземлювача, або приєднана через апарати, що мають великий опір (прилади сигналізації, вимірювання, захисту).

Інженерна психологія – наукова дисципліна, яка вивчає взаємодію людини з технікою і встановлює її функціональні можливості в трудових процесах.

Інфразвук – хвильові коливання пружного середовища з частотою менше 16…20 Гц.

Інфрачервоне випромінювання – ектромагнітні випромінювання невидимої частини спектра, що знаходяться в діапазоні довжини хвилі л 780 нм…1000 нм.

Йонізуюче випромінювання – випромінювання (електромагнітне, корпускулярне), яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає йонізацію (виникнення йонів – позитивно або негативно заряджених частинок) та збудження її атомів і молекул.

Категорія робіт – розмежування робіт за тяжкістю праці, напруженістю, ступенем професійної небезпеки (шкідливості).

Коефіцієнт природної освітленості – це виражене в відсотках відношення освітленості в даній точці всередині приміщення до одночасної освітленості зовні приміщення у горизонтальній площині при відкритому небосхилі

Кондиціонування повітря – створення автоматичного підтримування в приміщенні, не залежно від зовнішніх умов (постійних, чи таких, що змінюються), за визначеною програмою температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря.

Легкі фізичні роботи – роботи, що виконуються сидячи (І а), стоячи, або пов’язані із ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення вантажів (І б); енерговитрати за таких робіт відповідно складають 105…140 Дж/с (І а) та 138…174 Дж/с (І б).

Медичний огляд – огляд працівників спеціальною комісією лікарів з обов’язковими лабораторними, клінічними і функціональними дослідженнями з метою визначення можливості допущення до виконання конкретної роботи (професії) за станом здоров’я.

Медичні протипоказання – наявність в організмі працівника анатомо-фізіологічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню певної роботи 

Межа вогнестійкості – це час (у хвилинах), після якого будівельна конструкція в результаті нагріву втрачає свою несучу або захисну здатність.

Межа поширення вогню – це максимальний розмір пошкоджень, см, яким вважається обвуглювання або вигорання матеріалу.

Мікроклімат виробничих приміщень – умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Мобінг – вороже, неетичне ставлення однієї людини або групи людей, яке прямо спрямоване і систематично повторюється по відношенню головним чином до однією особи, на якій дане переслідування або, інакше кажучи, психологічний терор, відбивається негативно.

Напруга дотику – це напруга між двома точками кола електричного струму, яких одночасно торкається людина, і дорівнює різниці потенціалів корпусу і точок поверхні ґрунту, де знаходяться ноги людини.

Напруга кроку – напруга між двома точками на поверхні землі, які знаходяться одна від одної на відстані кроку i на яких одночасно стоїть людина.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Небезпечна зона – простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактору.

Небезпечний виробничий фактор – фактор, вплив якого на працюючого за певних умов призводить до травм або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

Непрацездатність – повна або часткова втрата загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання, нещасного випадку або вродженої фізичної вади.

Нерівномірність природного освітлення – відношення середнього значення КПО до його найменшого значення у межах даного приміщення.

Нещасний випадок – непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю, або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоровя чи настання смерті працівника внаслідок короткочасного тривалістю не довше однієї робочої зміни впливу небезпечного або шкідливого фактора під час виконування ним трудових обов’язків.

Нижня та верхня концентраційні межі поширення полум'я – це мінімальна та максимальна об'ємна (масова) частка горючої речовини у суміші з даним окислювачем (повітрям), при яких можливе спалахування суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Нижня та верхня температурні межі поширення полум’я – мінімальна та максимальна температури речовини, за яких її насичені пари утворюють у повітрі концентрації рівні відповідно нижній та верхній концентраційній межі.

Нормативно-правовий акт – це офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюються загальнообов’язкові правила (норми).

Об’єкт розрізнення – найменший розмір предмету, його частина або дефект, яку необхідно розрізняти в процесі роботи.

Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активації терморегуляції.

Охорона здоров’я працівників – комплекс заходів спрямованих на збереження здоров’я працівників з урахуванням категорії виконуваних робіт та виробничого середовища.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Періодичний медичний огляд – медичний огляд працівників, який проводять з установленою періодичністю з метою виявлення ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності та перешкоджають продовженню роботи за певним фахом.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежегасіння – комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі що виникла.

Пожежна безпека на виробництві – це комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання пожеж та вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються в разі їх виникнення.

Пожежний сповіщувач – це пристрій для формування сигналу про пожежу.

Попередній медичний огляд – медичний огляд, який проводиться під час влаштування на роботу для визначення початкового стану здоров’я претендента та його відповідності конкретно обраній професії.

Постійне робоче місце – робоче місце, на якому працівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу (більше двох годин безперервно). Якщо за таких обставин робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона.

Працездатність – здатність людини виконувати певну роботу, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовленістю.

Природне освітлення – це пряме або відбите сонячне світло, що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.

Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, станом здоров’я та віком.

Професійна захворюваність – явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань.

Професійна небезпека; шкідливість – небезпека, яка може виникнути під час виконування роботи та призвести до травми, хвороби або смерті.

Професійна реабілітація – поновлення професійної працездатності.

Професійна хвороба; професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму, або дією шкідливого виробничого фактора під час трудової діяльності.

Реєстр НПАОП – це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Рівень безпеки – оцінка безпеки посиланням на прийнятий ризик.

Ризик – імовірність нанесення шкоди з урахуванням її тяжкості.

Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності.

Робоча ізоляція електроустановок – електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

Роботи середньої важкості – роботи, що виконуються сидячи, стоячи, або пов’язані із ходьбою, але не потребують перенесення вантажів (ІІ а) та роботи, пов’язані із ходьбою і перенесенням вантажів вагою до 10 кг (ІІ б); енерговитрати відповідно складають 175…232 Дж/с (ІІ а) та 232…290 Дж/с (ІІ б).

Розмір об’єкта розрізнення – найменший розмір, який має чітко розрізняти око під час виконання конкретної роботи.

Світловий клімат – сукупність умов природного освітлення в тій чи іншій місцевості за період понад 10 років.

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Стрес – це реакція адаптації до надзвичайних, екстремальних умов, як фізіологічних, так і психічних.

Стробоскопічний ефект – явище спотворення зорового сприйняття об’єктів, які швидко рухаються, обертаються або змінюються у мерехтливому світлі, що виникає через збіг кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміни світлового потоку в газорозрядних джерелах світла, які живляться змінним струмом.

Ступінь вогнестійкості – це здатність будівлі чи споруди в цілому чинити опір руйнуванню при пожежі.

Температура самонагрівання – найнижча температура речовини, при якій самочинний процес її нагрівання не призводить до тління або полум'янистого горіння.

Температура самоспалахування – найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум'янистого горіння.

Температура спалаху – найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння.

Температура спалахування – найнижча температура речовини, при якій вона виділяє горючі гази і пари з такою швидкістю, що після їх запалювання виникає стійке горіння.

Теплий період року – період, коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10 ºС і вище.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини, або його функцій внаслідок дії факторів зовнішнього середовища.

Трудова діяльність (людини) – реалізація цільової функції, сформованої потребами суспільства, здійснювана у певній організаційно-правовій формі господарювання.

Ультразвук – хвильові коливання пружного середовища з частотою понад 20кГц.

Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітні випромінювання в оптичній ділянці з довжиною хвилі в діапазоні 200…380 нм.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов’язків.

Фон – це поверхня, яка прилягає до об’єкта розрізнювання, на якій він розглядається.

Холодний період року – період, коли середньодобова температура зовні приміщення нижча за +10ºС.

Шкідлива речовина – речовина, що, контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього та наступного поколінь.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого на працюючого за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності. Залежно від рівня і часу впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Штучне освітлення – освітлення, яке здійснюється штучними джерелами світла і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають денного освітлення.

Шум – несприятливе поєднання звуків різної інтенсивності, частоти і тиску, які впливають на організм людини, заважають відпочивати і працювати.