Безпека праці та промислова санітарія - 1.2.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту

1.2.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, робітникам і службовцям видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до НПАОП 0.00-3.03-81 “Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв” (рисунок 1.3 – 1.7).

ьЗагальні питання забезпечення працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту регулюється Положенням № 170 – “Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту” затверджене Наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р.

ьЗІЗ видаються працівникам тих професій та посад, що передбачені Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або відповідними галузевими нормами, що введені на підставі типових. ЗІЗ видаються працівникам згідно з встановленими нормами і строками носіння незалежно від форм власності та галузі виробництва, до якої відносяться ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт.

З урахуванням специфіки виробництва, вимог технологічних процесів і НПАОП, за узгодженням з представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства працівникам може видаватися спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ понад передбачені норми. В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, роботодавець може за погодженням з уповноваженим з охорони праці трудового колективу підприємства і профспілками замінювати: комбінезон – костюмом і навпаки; черевики (напівчоботи) – чоботами і навпаки, валянки – чоботами кирзовими тощо. Заміна одних видів спеціального одягу і спеціального взуття на інші не повинна погіршувати їх захисні властивості.

ьЗІЗ, що видаються працівникам, повинні відповідати характеру і умовам їхнього застосування і забезпечувати безпеку праці. ЗІЗ, що надходять на підприємство, обов'язково перевіряються на їх відповідність вимогам стандартів та технічних умов, для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації та уповноваженого з охорони праці трудового колективу підприємства. У випадку невідповідності ЗІЗ вимогам нормативно-технічної документації роботодавець подає постачальникам рекламації.

ьЗІЗ, що видаються працівникам, є власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню у разі: звільнення, переведення на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані засоби не перед бачені нормами, а також по закінченні строків їх носіння замість одержуваних нових. Працівник несе матеріальну відповідальність за видані йому в користування ЗІЗ.

Роботодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки носіння.

ьРоботодавець також зобов'язаний організувати заміну або ремонт спеціального одягу і спеціального взуття, що стали непридатними до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від працівника причин. Роботодавець компенсує працівнику витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушений і працівник був вимушений придбати їх за власні кошти. У випадку пропажі ЗІЗ у встановлених місцях їх зберігання або псування ЗІЗ з незалежних від працівника причин, роботодавець зобов'язаний видати йому інший придатний для використання. ЗІЗ, що були в користуванні, можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезінфекції та ремонту. Строк носіння таких ЗІЗ встановлюється роботодавцем за погодженням з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці та профспілками.

ьПід час виконання роботи працівники зобов'язані використовувати за призначенням і бережливо ставитись до виданих в їх користування ЗІЗ. Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами, або в несправних, невідремонтованих чи забруднених ЗІЗ. Роботодавець при видачі працівникам таких ЗІЗ, як респіратори, протигази, саморятівники, запобіжні пояси, електрозахисні засоби, каски, повинен проводити навчання і перевірку знань працівників щодо правил користування і найпростіших способів перевірки придатності цих засобів, а також тренування щодо їх застосування.

ьРоботодавець зобов'язаний забезпечити регулярне, відповідно до встановлених строків, випробування і перевірку придатності ЗІЗ, а також своєчасну заміну фільтрів, скляних деталей та інших частин, захисні властивості яких погіршились. Після перевірки на ЗІЗ повинна бути зроблена відмітка (клеймо, штамп) про термін наступного випробування.

Для зберігання виданого працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ створюються спеціально обладнані приміщення (гардеробні). Роботодавець зобов'язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту, своєчасно здійснювати їх чистку, прання, обезпилювання, дегазацію, дезактивацію, знешкодження і ремонт. У випадку, коли роботодавець не організував своєчасну хімчистку або прання одягу, він зобов'язаний оплатити працівникові його витрати.

Трудові спори з питань видачі і користування ЗІЗ розглядаються комісіями з трудових спорів.

Класифікація засобів індивідуального захисту

В залежності від того, які частини тіла, органи або від яких факторів захищають засоби індивідуального захисту їх класифікують на:

– засоби індивідуального захисту органів дихання

– засоби індивідуального захисту органів зору

– засоби індивідуального захисту органів слуху;

– засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом;

– засоби індивідуального захисту від падіння з висоти;

– засоби індивідуального захисту від вібрації.

Засоби індивідуального захисту органів дихання

Шляхи проникнення шкідливих речовин до організму людини крізь органи дихання є найбільш небезпечними. Тому у разі виконання робіт за присутністю НШВФ, значення яких досягли гранично допустимих концентрацій (ГДК), органи дихання повинні бути захищені.

Відповідно до ДСТУ 12.4.034-77 ССБТ "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація" всі засоби індивідуального захисту органів дихання за принципом дії поділяються на два типи:

– фільтрувальні, які застосовуються за концентрації кисню у повітрі не менше 18 % і за обмежених концентрацій шкідливих речовин;

– ізолювальні, які застосовуються за необмежених концентрацій шкідливих речовин і за нестачі кисню.

Фільтрувальні ЗІЗОД поділяються на три групи:

– протиаерозольні (протипильні) маски та респіратори;

– універсальні респіратори і протигази, що захищають від аерозолей, парів і газів за одночасної їх присутності в повітрі робочої зони.

Для роботи зі різноманітними шкідливими речовинами ЗІЗОД необхідно правильно підібрати.

Вибір респіратору здійснюється за результатами виміру висоти обличчя – відстані між точкою найбільшого поглиблення перенісся і найнижчої точки підборіддя. Розміри респіраторів наведені в таблиці 1.1.

Рисунок 1.3 – Респіратори

Конструктивно респіратори можуть бути виконані у вигляді фільтрувальних масок, коли лицьова частина одночасно є фільтруючим елементом.

Існують респіратори для захисту органів дихання від:

– шкідливих аерозолів і пилу в помешканнях, у кабінах тракторів, комбайнів і на відкритому повітрі при виконанні різноманітних с.-госп. робіт;

– від пестицидів і мінеральних добрив, у разі виконання робіт не пов'язаних із великим фізичним навантаженням;

– від токсичних і нетоксичних речовин (пилу, диму і туману) у концентраціях до 100 ГДК;

– від цементного, вапняного, вугільного пилу, малотоксичних нелетких пестицидів;

– від хімічних речовин, що перебувають в стані парів і газів.

Універсальні респіратори призначені для захисту органів дихання при виконанні робіт із фосфор та хлорорганічними сполуками, ртутними протиотрутами, металевою ртуттю, водяним аміаком, органічними речовинами та в інших випадках, коли виникає необхідність захисту від шкідливих парів, газів, пилу й аерозолів, що одночасно знаходяться в оточуючому повітрі.

Використання респіраторів для захисту органів дихання від високотоксичних речовин типу синильної кислоти та арсен оводню - забороняється!

Промислові протигази призначені для захисту органів дихання та зору у разі виконання робіт за наявності шкідливого впливу парів, пилу, диму і туманів (більш ніж 10 – 15 ГДК).

До ізолювальних ЗІЗОД відносяться шлангові і кисневі дихальні апарати. Ізолюючі протигази застосовуються для ізоляції органів дихання від навколишнього середовища в наступних випадках:

– коли в повітрі вміст кисню менше 16 %;

– коли концентрація шкідливих домішок є дуже великою і захист фільтрувальними ЗІЗОД є ненадійною;

– коли склад забруднюючих домішок невідомий.

Шлангові апарати призначені для захисту органів дихання від парів, газів, пилу, диму і туману за будь-яких концентрацій шкідливих речовин, вони забезпечують захист органів дихання за рахунок подачі компресорного повітря, підданого попередньому очищенню. Шлангові протигази є необхідними у разі виконання робіт в умовах низького вмісту кисню в зоні дихання і високої концентрації шкідливих речовин (у колодязях, під час ремонту різноманітної тари з-під нафтопродуктів і аміачної води, монтажних і демонтажних роботах та на ін. об'єктах). При цьому кінець шланга повинний бути винесений у незабруднену зону.

Кисневі ізолювальні дихальні апарати застосовуються в умовах проведення аварійних і рятувальних робіт.

Для правильного подбору протигазу визначають довжину кругової лінії, що проходить по підборіддю, щокам і вищій точці голови і довжину напівокружності, що проходить від отвору одного вуха до отвору іншого по лобу через надбрівні дуги. Результати обох вимірів складають і визначають розмір керуючись даними таблиці 1.2.

Засоби індивідуального захисту органів зору

До ЗІЗ органів зору в першу чергу відносяться відкриті та закриті захисні окуляри, ручні і наголовні щитки та маски спеціального призначення, що прикривають обличчя та шию (рисунок 1.4), а також шоломи, що захищають одночасно голову, очі й органи дихання.

Гігієнічні та технічні вимоги до ЗІЗ органів зору регламентуються згідно з ДСТУ 12.4.013-74 ССВТ "Окуляри захисні". Типи захисних окулярів встановлені ДСТУ 12.4.003-71 ССВТ "Окуляри захисні. Типи". Розрізняють окуляри з безбарвними стеклами і світофільтрами. Типи захисних окулярів наведені в таблиці 1.3.

Для боротьби з запітнілим склом застосовують спеціальне змащення, олівці або суху туалетну (гліцеринову) олію.

При захисті очей, обличчя, шиї від механічних ушкоджень і від випромінювання застосовують спеціальні щитки і маски.

Щитки захисні повинні відповідати ДСТУ 12.4.023-76 ССБТ.

Таблиця 1.3 – Типи захисних окулярів (відповідно до ДСТУ 12.4.013-74)

Тип	Вид скла
Відкриті, захисні окуляри	Безбарвне скло
Відкриті, захисні окуляри	Світофільтр
Подвійні відкриті окуляри	Комбінації безбарвного скла та світофільтрів
Закриті захисні окуляри з прямою вентиляцією
Подвійні захисні окуляри та світофільтри	Комбінації безбарвного скла та світофільтрів
Закриті захисні окуляри з непрямою вентиляцією	Безбарвні скла та світофільтрі
Подвійні захисні окуляри з непрямою вентиляцією	Комбінації безбарвного скла та світофільтрів
Герметичні захисні окуляри	Безбарвне скло
Герметичні захисні окуляри	Світофільтр
Подвійні герметичні захисні окуляри	Комбінації безбарвного скла та світофільтрів
Захисний лорнет	Світофільтр
Козиркові захисні окуляри	Світофільтр
Насадні захисні окуляри	Безбарвне скло
Насадні захисні окуляри	Світофільтр

Засоби індивідуального захисту органів слуху

Основними засобами захисту від виробничого шуму є шумопоглинальні пристрої.

У якості ЗІЗ застосовують антифони та протишуми (рисунок 1.5). Вони поділяються на внутрішні (заглушки-вкладиші) та зовнішні (протишумні навушники).

Принцип дії антифонів – спроможні затримувати гучні звуки, пропускаючи тихі. Найбільш прості за конструкцією є заглушки із різноманітних шумопоглинальні матеріалів.

Широкого розповсюдження набули протигучні заглушки, що одержали назву "Беруші".

Заглушки-вкладиші виготовляються із пластмас, гуми, поропласту. Спроможність заглушок-вкладишів не перевищує 7...8 дБ за частотної характеристики шуму 250... 500 Гц та 12 дБ – за частоти до 1000 Гц.

Для захисту від високочастотного шуму з рівнем до 110..120 дБ, випускають навушники різноманітних марок.

Рисунок 1.6 – захисна каска преміум класу стійка до впливу ультрафіолетового випромінювання та хімічних речовин

Засоби індивідуального захисту голови

Для захисту працюючих від механічного травмування голови. опіків, поразки електричним струмом і потрапляння на голову крапель рідин служать каска (рисунок 1.6), каптури, берети, шоломи, косинки, головні хустки й ін.

У зимовий час під час роботи в шоломах на відкритому повітрі застосовуються підшоломники.

Каски можуть бути сполучені з іншими засобами індивідуального захисту, такими як щиток, каска, протигучні навушники, респіратори.

Спецодяг масового виробництва за умовами застосування класифікують на:

– спецодяг для використання в умовах підвищеної вологості;

– спецодяг для захисту від органічних розчинників;

– спецодяг для захисту від механічних впливу;

– спецодяг для захисту від високих і низьких температур;

– спецодяг для захисту від впливу біологічних факторів

а – костюми робочі

б – комбінезон

в – жилети

г – куртка

Рисунок 1.7 – Одяг робочий

Вибір того або іншого спецодягу відбувається за нормами видачі - в залежності від професії та виду роботи на певний строк користування (рисунок 1.7).

На кожного робітника, якому видається спецодяг і інші ЗІЗ заповнюється "Особиста картка".

Спецвзуття

Спеціальне взуття застосовується для захисту ніг від шкідливого впливу виробничого середовища: високих температур; променевої енергії; іскор розплавлених металів; електричного струму; агресивних речовин (кислот, лугів, розчинників); метеорологічних факторів.

До спецвзуття відносяться: чоботи, боти, черевики й ін. у залежності від призначення.

Дезінфекція спецвзуття відбувається шляхом протирання її внутрішньої поверхні 10 % розчином формальдегіду з додаванням 5% монохлораміну, потім її необхідно загорнути в поліетиленовий мішок (плівку) або папір на 1...2 години та провітрити протягом 6... 12 годин.

Найкращим засобом дезінфекції взуття є обробка її в парогазової камері.

Видача спецвзуття відбувається відповідно до існуючих норм.

Засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом

Для забезпечення безпеки при роботі в електроустановках використовуються різноманітні засоби захисту.

Існують засоби, що забезпечують захист персоналу й інших працюючих, що не мають спеціальних знань з електротехніки, але в ході роботи або в побуті стикаються з електроустановками.

Для персоналу, що працює в електроустановках застосовуються такі захисні засоби: ізолюючі штанги, кліщі, діелектричні рукавички і рукавиці, діелектричні боти і калоші; ізолюючі килимки і доріжки ізолюючі підставки, покажчики напруги, струмовимірювальні кліщі, переносні заземлення, окуляри, монтерський інструмент.

Засоби для захисту від падіння із висоти

Захисні пояси, страхові троси, ланцюги, пінькові і капронові мотузки, що не сковзають м'яке взуття – валянки, туфлі.

Засоби індивідуального захисту від вібрацій

Від вібрації застосовують: віброзахисні рукавиці, що мають на долонях прошарок мікропористої гуми; віброзахисне взуття на товстій мікропористій гумі; підставки, спеціальні, амортизаційні килимки; вібромайданчики на відкритій захисній повітряній подушці; механічні амортизатори.