Місцева і загальнообмінна система вентиляції

Місцева вентиляція призначена для подачі свіжого повітря на визначені місця (місцева приливна вентиляція) або для видалення забрудненого повітря від місць утворення шкідливих виділень (місцева витяжна вентиляція).

Кількість повітря, L, м3/год, що потрібно видалити за допомогою місцевих відсмоктувачів визначається за формулою:

L = F·V·3600,                                         (2.15)

де F – площа прорізів, отворів через які відсмоктується повітря, м2, V – швидкість руху повітря, м/с.

Швидкість відсмоктування залежить від класу небезпеки шкідливих речовин і від особливостей технологічного процесу, приймається за довідниками від 0,5 до 1,7 м/с.

Місцеву витяжну вентиляцію застосовують, коли місця виділення шкідливих речовин локалізовані і можна не допустити їхнього поширення по всьому приміщенню. У цих випадках місцева вентиляція досить ефективна і порівняно недорога. Місцева вентиляція використовується, переважно, на виробництві. У побутових же умовах застосовується загальнообмінна вентиляція. Винятком є кухонні витяжки, що являють собою місцеву витяжну вентиляцію. 

Загальнообмінна вентиляція, на відміну від місцевої, призначена для здійснення вентиляції в усьому приміщенні. Загальнообмінна вентиляція так само може бути приливною і витяжною. Приливну загальнообмінну вентиляцію, як правило, необхідно виконувати з підігрівом і фільтрацією приливного повітря. Тому така вентиляція повинна бути механічною (штучною). Загальнообмінна витяжна вентиляція може бути простіше приливною і виконуватися у вигляді вентилятора, встановленого у вікні чи отворі у стіні, оскільки повітря, що видаляється, не потрібно обробляти. За невеликих обсягів вентильованого повітря встановлюють природну витяжну вентиляцію, що помітно дешевше механічної.