|
Рисунок 2.31 – Аглаонема
Рисунок 2.32– Алоказія
Рисунок 2.33 – Антуріум
Рисунок 2.34 – Дифенбахія
Рисунок 2.35 – Зантедескія
Рисунок 2.37 – Монстера
Рисунок 2.38 – Каладіум
Рисунок 2.41 – Епіпрамнум
Рисунок 2.39 – Спатифілум
Рисунок 2.40 – Філодендрон
Рисунок 2.42 – Молочай
Рисунок 2.43– Молочай
Рисунок 2.44 – Акаліфа
Рисунок 2.45 – Кротон
Рисунок 2.46– Ятрофа
Рисунок 2.47 – Пахіподіум
Рисунок 2.48 – Гортензія |
2.2.9. Вплив кімнатних рослин на мікроклімат приміщень Те, що озеленення офісних приміщень привносить елементи естетики в інтер’єр, робить його більш затишним, не викликає ні в кого сумніву. Але не менш важливим є і те, як вплинуть кімнатні рослини на мікроклімат приміщення. Для того, щоб правильно підібрати кімнатні рослини для озеленення приміщення варто ознайомитися із деякими їхніми характеристиками, зокрема такими, що стосуються виділення рослинами шкідливих речовин, речовин, які можуть спричинити алергічні реакції, як під час вдихання їх виділень, так і в результаті контакту із частинами рослин і т.ін. Живі квіти в приміщенні – це не тільки краса, затишок, прикраса інтер’єру, а й відпочинок для очей і мозку (відомо, що зелений колір заспокоює). Кімнатні рослини зволожують повітря, таким чином запобігають пересиханню слизових оболонок носа і рота. Герань, наприклад, має властивість очищати і освіжати кімнату із застояним запахом. Запах м’яти також заспокоює збуджену нервову систему, знімає роздратування, втому, подавляє агресивність; допомагає сконцентруватися, тому психологи рекомендують тим, хто багато працює з комп’ютером, тримати поряд горщик із м’ятою або букетик висушеної м’яти і час від часу вдихати її аромат. До максимального очищення повітря більше всього придатні рослини, що мають великі листки та велику кількість пор на них. Рекордсменом серед таких рослин є хлорофітум чубатий. Хлорофітум надає перевагу сильно забрудненому повітряному середовищу. Чотири рослини хлорофітуму здатні очистити повітря в кімнаті 10 м2 на 70…80%. Відомо, що кімнатні рослини знешкоджують отруйні речовини, такі як: – формальдегід: алоє (поглинає до 90%), хлорофітум (86%), філодендрон (76%), нефролепис, маргаритка, драцена, хамедорея, фікус Бенджаміна, плющ, спатифілум, шеффлера, диффенбахія; – ксилол і толуол: хлорофітум, диффенбахія, нефролепис, антуріум, фікус Бенджаміна; – аміак: антуріум, хризантема кущова, маранта, фікус Бенджаміна, драцена, азалія; – бензол: плющ (поглинає 90%), драцена (79%); – трихлоретилен: плющ, драцена (до 20%), спатифілум (23 %). – вуглекислий газ: хлорофітум (поглинає до 96%), епіпремнум (75%). Аспарагус поглинає частинки важких металів. Крім того рослини виділяють фітонциди, які здатні оздоровити мікрофлору приміщення, зменшуючи вміст мікробів: – до 80%: бегонія, мирт, пеларгонія, розмарин; – до 70%: антуріум, диффенбахія, молочай, пеліонія, пілея, сансив’ера, санхезія, секвойя, товстянка, традесканція, туя, евкаліпт; – до 60%: аукуба, кипарис, олеандр, епіпремнум; – до 50%: аглаонема, жимолость, колеус, магнолія, самшит, смолонасінникк, циссус; – до 40%: алоє, дуранта, інжир, лаванда, лавр, лавровишня, фікус; – до 30%: плющ, агава, агапантус, офіопогон, тетрастигма. Для кімнати стандартного розміру в 15…25 м2 достатньо 5…7 добре розвинутих кімнатних рослин, наприклад, фікус, пеларгонію, традесканцію. Якщо вологість повітря нижча від норми варто розвести вологолюбні рослини, такі як циперус, маранта, сансев’єра, які покращать водно-газовий обмін в приміщенні. Серед негативних наслідків присутності в приміщенні декоративних рослин виділяють такі, що пов’язані із їхніми морфологічними та фізіологічними особливостями, а також побічні наслідки, що пов’язані із особливостями догляду за ними. Серед кімнатних рослин є і отруйні, до того ж досить поширені у квітникарстві, їх можна об’єднати у декілька груп. 1. Представники родини ароїдних: аглаонема, алоказія, антуріум дифенбахія, зантедескія замікулькас, каладіум, колоказія монстера, сингоніям, спатифілум, філодендрон, епіпремнум (рисунок 2.31 – 2.41). У представників цієї родини дуже різноманітні елементи видільних тканин секреторні клітини, соляні канали, молочники. Потрапляння соку цих рослин на слизові оболонки очей може призвести до сильного набряку. Листки дифенбахії містять нерозчинні у воді молекули щавелевої кислоти (C2H2O2 - 90,0 г/моль) і оксалат кальцію (C2CaO4 - 128,1 г/моль). У монстери немає молочників, але є тонкі голчасті утворення в міжклітинних просторах, які у разі потрапляння на слизові оболонки спричиняють сильне печіння. 2. До представників родини молочайні належать молочай, кротон, ятрофа, акаліфа, пуансетія (рисунок 2.42 – 2.46). Їх легко впізнати за білим (молочним) соком, що з’являється навіть за найменшого ушкодження листка і який містить речовину – еуфорбін. Варто лише злегенька доторкнутися до рослини, як сік відразу ж потрапить на шкіру або слизову оболонку, залишаючи свій слід: опіки, що довго не загоюються, а у разі потрапляння в очі – запалення слизових оболонок очей. Різноманітність декоративних видів молочаї досить велика, але чи не в кожному офісі чи в квартирі можна зустріти молочай великорогий – невибаглива рослина із прямостоячими м’ясистими стеблами, невеликими листками і негустими колючками, схожий на кактус. 3. Представники родини амарилісових – гіпеаструм, клівія, гемантос, гіменокаліс, еухаріс – приваблюють своїми великими, яскравими квітами. До цих рослин необхідно віднестись з особливою увагою, так як в листках, квітконосах і лусочках цибулин більшості амарилісових утворюються порожнини, що містять велику кількість слизу, який починає витікати у разі ушкодження. 4. Родина кутрові: адениум, алламанда, мандевилла, катарантус, олеандр, пахиподиум (рисунок 2.47), раувольфия. В клітинному соці цих рослин містяться алкалоїди і глікозиди, які у разі потрапляння до організму можуть призвести до порушення серцевої діяльності і нервової регуляції. Найбільш поширеними і популярними серед представників кутрових є олеандр і адендум, які до того ж є і найбільш отруйними. Всі частини олеандра, а особливо молочний сік, стебло і насіння містять отруйні речовини гліозиди, неріозид, олеандрозид и сапоніни. У разі потрапляння цих речовин в організм у потерпілого починається сильний розлад травлення, блювота, кров’яна діарея, почастішання серцебиття, галюцинації. Через деякий час у людини знижується артеріальний тиск сповільнюється серцевий ритм, наступає зупинка дихання і серцевої діяльності. Лише один листок олеандра у разі потрапляння в організм може призвести до смерті дорослої людини. Сік цієї рослини є досить отруйним, тому не варто торкатися її листків чи стебла, а якщо це таки трапиться – ретельно вимити руки з милом. Особливо необхідно берегти очі. Отруйні речовини містяться у всіх рослинах родини куртових. Тому під час роботи з ними необхідно дотримуватись особливої обережності, оскільки потрапляння молочного соку в очі або рот призводить до сильних опіків 5. Отруйні алкалоїди містяться і в усіх частинах рослин родини пасльонові, які відрізняються привабливими яскравими плодами і квітами – це декоративний перець, бровалія, брунфельзія, бругмансія, соландра. Крім вище названих груп рослин, існують окремі рослини, доглядаючи за якими необхідно бути обережними. Так, наприклад, в листках і квітах гортензій (рисунок 2.48) містяться йони ціаніду, які проявляють свою отруйну дію при контакті з водою або слиною. Токсичні речовини впливають на діяльність нервової системи, порушуючи її. В різній мірі небезпечними є також алое, цикламен, пеларгонія, плющ, фікус, аспарагус, азалія, примула, пассифлора, мирт. Крім того, що необхідно остерігатися потрапляння соку цих рослин на слизові оболонки і в ротову порожнину варто також берегти і шкіряні покриви: потрапляючи в невидимі ранки отрута може викликати екзему. Тому пересаджувати рослини необхідно у гумових рукавицях. Людям, які страждають на алергічні захворювання варто відмовитись і від рослин із сильним ароматом (наприклад, герань або мирт), щоб не спровокувати приступ хвороби. Азалія або рододендрон (Rhododendron) належить до родини Вересковых. Свежіе листки є отруйними через вміст глікозиду андромедотоксина. Можливо, отруйним є і нектар квітів. Тому пересаджувати азалію теж необхідно в гумових печатках, щоб отруйний сік із випадково обломаного корінчика або гілочки не потрапив на шкіру. Деякі люди із підвищеною чутливістю шкіри боляче реагують на доторкання із листками звичайних кімнатних примул – шкіра подразнюється, можуть виникнути навіть дерматити. Але в більшості людей примули не викликають таких реакцій. Крім декоративних кімнатних квітів, неприємностей можна чекати і від букетів зрізаних квітів у вазах. Квіти троянди, лілії, черемхи, бузку, магнолії мають дуже насичений аромат, який може діяти на судини та бронхи. Можливі також і алергічні реакції на пилок. Крім характеристик самих рослин негативні наслідки впливу на мікроклімат приміщення можуть бути пов’язаними із іншими факторами. Так відомо, що присутність в робочому приміщенні рослин може погіршити стан людей, що страждають бронхіальною астмою через грибки родини Aspergillus, які дуже часто є присутніми у ґрунті. Ці грибки є причиною захворювання легенів, алергічного, бронхолегеневого аспергильозу. Спори грибів, потрапляючи із вдихуваним повітрям в бронхи, осідають на їх стінках і починають розмножуватись. Тому, в якості грунту для кімнатних рослин не варто використовувати землю із листям, що опало, соломою. Поливаючи квіти, необхідно слідкувати за тим, щоб не утворювався надлишок вологи в ґрунті і піддоні. Це є шкідливим і для рослин (загниває коріння) і для здоров’я людей, які знаходяться в приміщенні. Необхідно пам’ятати також, що рослини в присутності сонячного світла поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, а вночі – навпаки. Тому приходячи на роботу зранку, необхідно провітрювати приміщення, в якому знаходяться кімнатні рослини. |
