Безпека праці та промислова санітарія - 2.4.3. Нормування та вимірювання шумів

Норми шуму на робочих місцях регламентуються ДСН 3.3.6.037-99 “Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку” (із введенням в дію цих санітарних правил втратили чинність “СН №3223–85. Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах”). Нормування шуму враховує характер роботи та умови технологічного процесу.

Параметрами постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівні звукових тисків в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500;1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:

L = 20lgP/P0 , (2.48)

де: P – середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па; P0 – вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2·10-5 Па.

Для орієнтовної гігієнічної оцінки параметрів постійного широкосмужного шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється за характеристику постійного шуму приймати рівень звуку в дБА, виміряний за шкалою "А" часової характеристики "повільно" шумоміра та визначений за формулою:

LА = 20 lg(РА/Р0), (2.49)

де РА – ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції "А" шумоміра, Па; Р0 – порогове значення звукового тиску, Па.

Корегування полягає у введенні поправок до рівнів звукового тиску в залежності від частоти. Коригований рівень звукового тиску дорівнює:

LА = L – ΔLА, (2.50)

де L – значення загального рівня шуму; ΔLА – корекція, дБ.

Корегування необхідне, для наближення результатів об’єктивних вимірювань до суб’єктивного сприйняття шуму людиною. Стандартні значення коригування такі:

Частота, Гц	16	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Δ L, дБ	80	42	26,3	16,1	8,6	3,2	0	-1,2	-1,0	-1,1

За наявності двох різних джерелах шуму L1 > L2 середній рівень шуму LАсер, дБА та середні октавні рівні звукового тиску Lсер, дБ визначають за формулою:

LS = L1 + ΔL (2.51)

де ΔL – добавка, визначається із таблиці 2.7 в залежності від різниці L1 – L2.

Якщо кількість джерел n > 2, то користуючись таблицею 2.9 необхідно послідовно додавати рівні, починаючи із максимального.

Додавання рівнів за таблицею проводять у такому порядку:

2) визначають додаток до більш високого рівня відповідно до таблиці;

4) аналогічні дії проводять з одержаною сумою та третім рівнем і т.д. Від одержаної суми “n” віднімають 10lgn, одержуючи середній рівень.

Якщо різниця між найбільшим та найменшим виміряними рівнями не перевищує 5 дБ, то середнє значення LАсер, і Lсер, дорівнює середньому арифметичному значенню всіх виміряних рівнів.

Таблиця 2.9 – Додавання рівнів звукового тиску

Різниця двох додаваних рівнів	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	15	20
Добавка ∆L до більш високого рівня	3	2,5	2	1,8	1,5	1,2	1	0,8	0,6	0,5	0,4	0,2	0

Середній рівень звукового тиску від декількох джерел шуму можна також визначити за формулою:

(2.52)

де Li – октавний рівень звукового тиску розглядуваного джерела, дБ ; i – номер джерела ; n – загальна кількість джерел в приміщенні.

В разі n однакових джерел шуму формула має вигляд:

Lсер = Lі + 10 · lgn (2.53)

де Lі – октавний рівень звукового тиску одного джерела, n – кількість джерел.

Середній рівень шуму визначається рівнем шуму максимально шумного джерела. Тому видаляти необхідно найбільш шумне джерело; за великої кількості однакових джерел усунення одного – двох не дає ефекту.

Параметром непостійного шуму (що коливається в часі та переривається) на робочих місцях, який нормується, є інтегральний рівень – еквівалентний (за енергією) та максимальний рівень шуму у дБА.

Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентний рівень шуму у дБА-екв. та максимальний рівень шуму – у дБА1.

Еквівалентний рівень – це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного за шкалою "А" шумоміра.

Вимірювання шуму в октавних смугах або рівня шуму проводиться за допомогою шумомірів (рисунок 2.66): наприклад, ВШВ-1 – вимірювач шуму і вібрації; Ш-71 – шумомір з октавними фільтрами і т.п., які відповідають діючим вимогам Держстандарту України і мають посвідчення про перевірку.

Вимірювання еквівалентних рівнів шуму слід проводити інтегруючими шумомірами та шумоінтеграторами. Допускається використовувати індивідуальні дозиметри шуму з параметром еквівалентності q = 3 – число децибел, що додаються до рівня шуму, при зменшенні часу його дії у 2 рази для збереження тієї ж дози шуму.

Звичайний шумомір складається із мікрофону, підсилювача, фільтрів (корегувальних, октавних), та приладу, що показує. Звук, що сприймається мікрофоном, перетворюється на електричні коливання, які підсилюються, проходячи крізь корегувальні фільтри і випрямник, а потім реєструється самописним приладом або зі стрілкою..

Всі прилади повинні бути перевірені в органах Держстандарту. До та після вимірювань проводять акустичну або електричну калібровку вимірювальних приладів. Різниця в калібровці не повинна перевищувати 1 дБ. Порядок вимірювання рівнів звуку шумомірами та розрахунок еквівалентного рівня регламентується ДСН 3.3.6.037-99

При проведенні вимірювань мікрофон слід розташовувати на висоті 1,5 м над рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання. При швидкості руху повітря більш ніж 1 м/с на місці, де проводяться виміри, мікрофон має бути захищений протиповітряним пристроєм.

При проведенні вимірювань октавних рівнів звукового тиску перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють в положенні “фільтр”. Октавні рівні звукового тиску вимірюють у смугах з середньогеометричними частотами 31,5 – 8000 Гц.

При проведенні вимірювань рівнів звуку та еквівалентних рівнів звуку, дБА, дБАекв. перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють у положенні “А” (за допомогою відповідних фільтрів знижена чутливість на низьких та високих частотах) чи “Аекв”.

При проведенні вимірювань рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положення “повільно”. Значення рівнів приймають за середніми показниками при коливанні стрілки пристрою. Значення рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску зчитують зі шкали пристрою з точністю до 1 дБА, дБ. Вимірювання рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму повинні бути проведені у кожній точці не менше трьох разів.

При проведенні вимірювань еквівалентних рівнів шуму, що коливаються в часі, для визначення еквівалентного (за енергією) рівня шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положенні “повільно”. Значення рівнів шуму приймають за показниками стрілки пристрою у момент відліку.

При проведенні вимірювань максимальних рівнів імпульсного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положенні "імпульс". Значення рівнів приймають за максимальним показником пристрою.

Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т.п.). Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня).

Встановлюється така тривалість вимірювання непостійного шуму:

– для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму;

– для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість вимірювання – 30хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох циклів, по 10 хв. кожний;

– для імпульсного шуму тривалість вимірювання – 30 хвилин.

Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях

Робочі місця	Рівні звукового тиску, дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц								Рівень звуку, дБА
Робочі місця	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Рівень звуку, дБА
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання та проектування, програмування, викладання та навчання, лікарська діяльність; робочі місця у приміщеннях - дирекції, проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин у лабораторіях для теоретичних робіт та обробки даних, прийому хворих у медпунктах	71	61	54	49	45	42	40	38	50
2. Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії: робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій	79	70	63	58	55	52	50	49	60
3.Робота, що виконується за вказівками та акустичними сигналами, робота, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота: робочі місця у приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах та приміщеннях спостереження та дистанційного керування з мовним зв'язком по телефону, друкарських бюро, на дільницях точного складання, на телефонних та телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на обчислювальних машинах без дисплея та у приміщеннях операторів-акустиків	83	74	68	63	60	57	55	54	65
4. Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного керування виробничими циклами: робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного керування без мовного зв'язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з шумним устаткуванням, шумними агрегатами обчислювальних машин	91	83	77	73	70	68	66	64	75
5. Виконання всіх видів робіт (крім перелічених у пп. 1 - 4 та аналогічних їм) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях та території підприємств	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Для шуму, утворюваного у приміщенні установками кондиціонування повітря, вентиляції та повітряного опалення, допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні звукового тиску на робочих місцях встановлюються на 5 дБ менше ніж фактичні рівні шуму у приміщенні, якщо останні не перевищують значень таблиці 2.

Вимоги до рівнів шуму в приміщеннях із робочими місцями користувачів комп’ютерів

Для робочих місць в приміщеннях із ВДТ характерна наявність механічних шумів (виникають внаслідок коливання деталей машин та їхнім взаємним переміщенням), аеродинамічних шумів (виникають в пружних конструкціях у газі або рідині) та шумів електричних машин.

Деякі ВДТ є потенційними джерелами цілого ряду звукових коливань як чутного, так і ультразвукового діапазону. Найчастіше рівні акустичного випромінювання, що виходить від ВДТ, охоплюють діапазон частот від 6,3 до 40 кГц. Домінуючими є частоти від 16 до 40 кГц, пов’язані із частотою горизонтального розгорнення (виникає у сердечнику перетворювача горизонтального розгорнення).

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности", ДСН 3.3.6.037-99, ГР № 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98 (таблиця 2.11).

Таблиця 2.11 – Рівні шуму на робочих місцях з ВДТ

Вид

трудової

діяльності,

робочі місця

Рівні звукового тиску в дБ

в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц

31,5

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівні звуку, екв. рівні зв.,

дБА/дБАекв.

Програмісти

Оператори в залах обробки інформації, оператори комп'ютерного набору

В приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ

103

Основними засобами боротьби із шумом є усунення або ослаблення причин шуму у самому його джерелі у процесі проектування, використання засобів звукопоглинання, раціональне планування та акустична обробка виробничих приміщень.

Найбільш раціональним способом є зменшення шуму в джерелі його виникнення (створення малошумного устаткування), зміна спрямованості випромінювання, введення технічного нормування шуму машин.

У відповідності зі стандартом або технічними умовами в паспорті машини вказується її шумова характеристика – сукупність рівнів звукової потужності машини в стандартних октавних смугах частот.

Шум від джерел аеродинамічного шуму можна зменшити застосовуючи віброізолюючі прокладки, які встановлюються між підставкою машини, приладу й опорною поверхнею. Як прокладки використовують гуму, повсть, пробку, амортизатори різноманітних конструкцій. Настільні шумні апарати, обчислювальні, перфораційні машини можна встановлювати на м’які килимки із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені – прокладки із м’якої гуми, повсті товщиною 6…8 мм. Кріплення прокладок можливе шляхом приклеювання їх до опорних частин. Заміна прокладок із гуми проводиться через 4…5 років, а з повсті – 2…2,5 роки.

Одним із основних способів зменшення загального рівня звукового тиску у приміщеннях із ВДТ є зниження аеродинамічного шуму на шляхах його поширення що досягається оснащенням вентиляційних систем шумопоглиначами та звукоізоляцією повітроводів, своєчасною профілактикою та ремонтом технологічного обладнання та вентиляційних систем.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5…8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.