Електромагнітні хвилі представляють собою перенесення із однієї точки простору в іншу коливань електричного і магнітного поля, які створюються електричними зарядами і струмами. Зв’язок між сусідніми ділянками електромагнітного поля зумовлений тим, що будь-яка зміна електричного поля викликає появу магнітного поля, і навпаки, будь-яка зміна магнітного поля створює електричне поле. Саме з цієї причини і відбувається поширення електромагнітної хвилі. Тверде, рідке чи газоподібне середовище може сильно впливати на поширення електромагнітних хвиль, але наявність будь-якого середовища для поширення цих хвиль не є необхідною. Електромагнітні хвилі можуть поширюватись всюди, де може існувати електромагнітне поле, а значить і у вакуумі.

Електричне поле створюється електрично зарядженими тілами, а магнітне поле оточує провідники, по яким протікає електричний струм (тобто відбувається переміщення електричних зарядів). Якщо електричні заряди є нерухомими, то і створюване ними електричне поле залишається весь час одним і тим же, не змінюється. Якщо заряди рухаються рівномірно, то в такому випадку виникає постійний електричний струм, який в свою чергу, створює незмінне магнітне поле, а це означає, що електромагнітна хвиля виникнути не може.

У випадку ж нерівномірного руху електричних зарядів, зокрема, у разі їх коливання, електричне і магнітне поле будуть змінюватись з плином часу, ці зміни будуть передаватися від точки до точки, як наслідок – поширюватись на всі боки, утворюючи електромагнітну хвилю.

Необхідною умовою виникнення електромагнітних хвиль є достатньо висока частота електричних коливань. Оскільки струм, який призводить до появи ЕМП, характеризується частотою, то електромагнітне поле також характеризується частотою коливань – f і довжиною хвилі – λ. Між ними існує зв’язок:

,                                                                        (2.62)

де С = 3·108 м/с – швидкість поширення радіохвиль; f  – частота коливань, ГцТ – період коливань, с.

Наприклад, для промислової частоти f = 50 Гц довжина хвилі λ = 3×108/50 = 6000 км (для ультракоротких частот f = 3×108 Гц довжина хвилі дорівнює 1 м).

Діапазон частот, з якими можуть поширюватись електромагнітні хвилі називається електромагнітним спектром. Він є неперервним і умовно його розбивають на сім діапазонів: гама-промені; рентгенівські промені; УФ- випромінювання; видиме світло; інфрачервоне світло; мікрохвилі; радіохвилі.

Серед джерел електромагнітних полів (ЕМП), розрізняють природні і штучні. До природних джерел належить: атмосферна електрика, електричне і магнітне поле Землі. Інтенсивність випромінювання природних джерел ЕМП не є постійною, вона коливається під дією грозових розрядів, опадів, вітрів, сонячної активності, в результаті чого спостерігаються добові та річні коливання цих полів.

Штучні джерела або антропогенні виникли в процесі науково-технічного розвитку людства: радіо-, телевізійні та радіолокаційні станції; прилади радіонавігації; повітряні високовольтні лінії електропередач; електричні підстанції, до яких входять розподільчі пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі тощо; електротранспорт; промислові установки високочастотного нагрівання металів, персональні електронно-обчислювальні машини; стільникові телефони; побутові електроприлади: мікрохвильові печі, пральні машини, пилососи тощо.

Діапазон природних і штучних полів дуже широкий: починаючи від постійних магнітних і електростатичних полів і закінчуючи рентгенівським і гамма-випромінюванням частотою 3×1021 Гц і вище.

Кожний з діапазонів електромагнітних випромінювань по-різному впливає на розвиток живого організму. На відміну від світлового, інфрачервоного й ультрафіолетового випромінювань ще не знайдено відповідних рецепторів для ЕМВ інших діапазонів. Є деякі факти про безпосереднє сприйняття клітинами мозку ЕМВ радіочастотного діапазону, про вплив низькочастотних ЕМВ на функції головного мозку, які вимагають додаткового підтвердження.

Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є могутні ра­діостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелек­тричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослід­ницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.

Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є будь-які елек­троустановки і струмопроводи промислової частоти. Чим більша напруга, тим вище інтенсивність полів.

В даний час визнаються джерелами ризику: електроплити, електрогрилі, праски, холодильники (у випадку працюючого компресора). Джерелом підвищеної небезпеки з погляду електромагнітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь-яких модифікацій, мобільні телефони.