2.5.3. Нормування та захист від електромагнітних випромінювань

Для попередження професійних захворювань, які виникають в результаті тривалої дії електромагнітних випромінювань, встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань.

Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно із ГОСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадження контролю", ДСН 239-96 "Державні санітарні норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" і ДСанПіН 3.3.6.096-2002 "Державні санітарні норми та правила під час роботи з джерелами електромагнітних полів".

Згідно з цими документами нормування електромагнітних випро­мінювань здійснюється в діапазоні частот 50кГц – 300 ГГц. Причому у діапазоні 50 Гц – 300 МГц нормованими параметрами є напруженість електричної Е, В/м, та магнітної Н, А/м, складових поля, а у діапазоні 300 МГц – 300 ГГц нормативним параметром є густина потоку енерії ГПЕ, Вт/м2. Нормативною величиною є також гранично допустиме енергетичне навантаження ЕНЕ, (В/м)2 × год та ЕНН, (А/м)2 × год. Згідно із ГОСТ 12.1.006 – 84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" нормативними параметрами в діапазоні частот 60кГц...300 МГц є напруженості електричного і магнітного полів, в діапазоні частот 300 МГц...300 ГГц – поверхнева густина потоку енергії (таблиця 2.19 та 2.20).

Таблиця 2.19 – Гранично допустимі напруженості електричного і магнітного полів


Частота

Допустимі напруженості

електричного поля, В/м

магнітного поля , А/м

60кГц...3МГц

3...30МГц

30...50МГц

50...300МГц

50

20

10

5

5

-

0,3

-

Таблиця 2.20 – Норми опромінення УВЧ і НВЧ

Густина потоку енергії, Вт/м2

Допустимий час перебування в зоні впливу ЕМП

Примітка

До  0,1

0,1...1


1...10

Робочий  день

Не більше 2 год


Не більше 10хв

–

В решті робочого часу не більше 0,1Вт/м2

За умови користування захисними окулярами. В решті робочого часу не більше 0,1 Вт/м2


За напруженості 5 кВ/м час перебування в зоні опромінення не обмежується. Контроль електромагнітного випромінювання на робочих місцях проводиться згідно з ГОСТ 12.1.006 – 84 не рідше 1 разу на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих установок і при зміні умов праці.

Вимірювання проводять при максимальній потужності в зоні находження людей по висоті від рівня підлоги до 2 м через 0,5 м. З метою визначення характеру розповсюдження ЕМП в кабіні або в цеху проводять заміри в точках пересічення координатної сітки з стороною 1м.

Рисунок2.70 – Комплект вимірювачів електричних та магнітних полів "Циклон-04"

Рисунок 2.71 – Вимірювач П3-41

Рисунок 2.72 – ВЕ-МЕТР-АТ-003

Для вимірювань використовують такі прилади: ИЭП-04, ИЭП-05 (для вимірювання Е за частоти 50Гц); П 3-15, П 3-16, П 3-17 (для вимірювання Е і Н за частоти 10 кГц...300 МГц); – П 3-41 (для вимірювання густини потоку енергії за частоти 300 МГц...37,5 ГГц).

ИЭП-04 – вимірювач напруженості електричної складової змінного електричного поля, входить в комплект вимірювачів електричних і магнітних полів "Циклон-04" (рисунок2.70) призначений для сертифікаційних випробувань комп’ютерної і офісної техніки. Вимірювач оснащений дисковою антеною для контролю випромінювань комп’ютерної техніки, а також дипольною антеною для контролю електричних випромінювань від будь-яких інших технічних засобів і в навколишньому середовищі.

Вимірювач П3-41 (рисунок2.71) призначений для виявлення і контролю біологічно небезпечних рівнів електромагнітних випромінювань, напруженості, ГПЕ

ВЕ-МЕТР-АТ-003 (рисунок2.72) – вимірювач параметрів електричного і магнітного полів трикомпонентний призначений для проведення вимірювань під час атестації робочих місць операторів ЕОМ

Для вимірювань електричних і магнітних полів на комп'ютерних робочих місцях використовуються прилади ИСП-01, ИЭП-05, ИМП-05/2, ИМП-05/1. Дані прилади восени 2005 року включені у Реєстр засобів вимірів України і призначені для виміру саме тих полів, що можуть реально існувати на робочих місцях з ПЕОМ не залежно від типів і характеристик установлених на них моніторів з тими рівнями полів, що реально існують на таких робочих місцях.

Захист від ЕМП. Основними методами захисту від ЕМП є наступні: захист часом; захист відстанню; екранування джерел випромінювання; екранування робочих місць; зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання; засоби індивідуального захисту; організаційні методи захисту.

Захист часом застосовується тоді, коли немає можливості знизити інтенсивність випромінювання іншими методами. 

Захист відстанню застосовується в тих випадках, коли неможливо послабити ЕМП іншими заходами, в тому числі захистом часом. Відстань, яка відповідає гранично допустимому рівню інтенсивності випромінювання визначається розрахунком і перевіряється інструментально.

Екранування джерел випромінювання. Екрани виготовляються із металевих листів або сіток у вигляді камер, шаф, кожухів. ЕМП послаблюється екраном за рахунок утворення в його товщі поля протилежного напрямку. Екрани бувають сітчасті та суцільні. Звичайно для забезпечення міцності екрани виготовляють товщиною більше 0,5 мм із листового матеріалу з високою електропровідністю (алюміній, мідь, латунь, сталь, пермалой).

Екранування робочих місць виконується в тому разі, коли неможливо здійснити екранування апаратури. Воно досягається улаштуванням кабін, або ширм з покриттям із поглинаючих матеріалів (каучук, пінополістирол, поліуретан, спеціальна гума). В якості екрануючого матеріалу для оглядових вікон використовують скло, яке покрите плівкою з діоксид олова (SnO2), яке відбиває ЕМП приблизно на 30дБ.

Зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання досягається застосуванням спеціального радіотехнічного обладнання: поглиначів потужності, еквівалентів антен, подільників або послаблювачів напруги тощо.

Засобами індивідуального захисту слід користуватися в тих випадках, коли застосування інших методів неможливо. Це:

– індивідуальні екрани, виготовлені із металізованих матеріалів;

– радіозахисні окуляри ОРЗ – 5 із скла, покритого плівкою з двоокису олова;

– капюшони, халати або комбінезони з металізованої бавовняно-паперової тканини, що діють за принципом сітчастого екрану.

Всі елементи екрануючого одягу повинні мати між собою надійний електричний зв’язок і повинні бути заземлені.

Організаційні методи захисту:

– раціональне розміщення обладнання (в приміщеннях з капітальними стінами і перекриттями);

– не допускати до роботи підлітків до 18 років, осіб хворих на хвороби серця, крові, нервової системи, очей;

– проводити щорічний медогляд, надавати додаткову відпустку та скорочений робочий день;

– встановлення оптимальних режимів роботи обслуговуючого персоналу.