2.6.2. Ультрафіолетове випромінювання

За способом генерації воно належить до теплового випромінювання, але за своєю дією подібне до йонізуючого випромінювання. Природнім джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами є електричні дуги, лазери, газорозрядні джерела світла.

Генерація ультрафіолетового випромінювання починається при температурі тіла понад 1200 °С, а його інтенсивність зростає з підвищенням температури.

Енергетичною характеристикою УФВ е густина потоку потужності, яка вимірюється у Вт/м2.

Усі УФВ прийнято поділяти на три ділянки (А, В, С) в залежності від довжини хвилі (таблиця 2.23).

Таблиця 2.23 – Допустима густина потоку енергії

Інтенсивність випромінювання та його електричний спектральний склад залежить від температури поверхні, що є джерелом УФВ, наявності пилу та загазованості повітря.

Вплив УФВ на людину кількісно оцінюється за еритемною дією, тобто в почервонінні шкіри, яке в подальшому (як правило, через 48 годин) призводить до пігментації (засмаги).

УФВ має незначну проникаючу здатність. Воно затримується верхніми шарами шкіри людини. Ультрафіолетове випромінювання необхідне для нормальної життєдіяльності людини. За тривалої відсутності УФВ в організмі людини розвивається негативне явище, яке отримало назву "світлового голодування".

У той же час тривала дія значних доз УФВ може призвести до ураження очей та шкіри. Ураження очей гостро проявляються у вигляді фото- або електрофтальмії. Тривала дія УФВ довжиною хвилі 200 – 280 нм може призвести до утворення ракових клітин. УФВ впливає на центральну нервову систему, викликає головний біль, підвищення температури, нервове збудження, зміни у шкірі та крові.

Випромінювання ділянки 315 – 380 нм має слабку біологічну дії, переважно флуоресценцію. Випромінювання в ділянці 200 – 280 нм руйнує біологічні клітини, викликає коагуляцію білків. Короткохвильове випромінювання змінює освітлення робочих місць, іонізує повітря. Природне короткохвильове ультрафіолетове випромінювання (виходить від сонця) не потрапляє на Землю, а поглинається озоновим шаром. Для УФВ, в залежності від ділянки випромінювання, встановлена допустима густина потоку енергії у Вт/м2, яка наведена у таблиці 2.20.

Для захисту від УФВ використовують:

– конструкторські та технологічні рішення, які або усувають генерацію УФВ, або знижують його рівень;

– екранування джерел УФВ, екрани можуть бути хімічними (xiмiчнi речовини, які містять інгредієнти, що поглинають УФВ) i фізичними (перепони, які віддзеркалюють або поглинають промені);

– засоби індивідуального захисту від дії УФВ – одяг, виготовлений зi спеціальних тканин, що затримують УФВ (наприклад, iз попліну, бавовни), для захисту очей використовують окуляри iз захисним склом, руки захищають рукавицями.

Ультрафіолетове випромінювання може бути присутнім і на робочих місцях з ПК. На персонал, що обслуговує копіювально-розмножувальну техніку, діє ультрафіолетове випромінювання, що утвориться при електрографічному способі копіювання, за використання спеціальних ламп з УФ-спектром випромінювання. Випромінювання оптичного діапазону, що утворюється при скануванні (ксерокопіювання) інколи може потрапляти в очі працюючих. Потенційна небезпечність такого випромінювання залежить від того, які конкретно довжини хвиль світлового випромінювання використовуються в тому чи іншому сканувальному пристрої. Є копіювальні апарати, у яких використовується світло зеленої частини спектра. Таке світло абсолютно нешкідливе. У випадку використання випромінювання ультрафіолетового діапазону, то шкода від нього може бути такою, як і від будь-якого іншого ультрафіолетового випромінювання. Інформацію про вид випромінювання, яке використовується в даному копіювальному апараті можна знайти в його технічній характеристиці.

Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4557-88 (НПАОП 0.03-3.17-88).