Особливе значення у вирішенні питань охорони праці має наукова дисципліна ергономіка.

Ергономіка – це наука, яка вивчає фізіологічні можливості людини в процесі її трудової діяльності з метою створення оптимальних умов праці (ефективності, безпеки, комфорту).

Ергономіка виникла у зв’язку зі значним ускладненням технічних засобів та умов їх функціонування, суттєвими змінами трудової діяльності людини.

Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина–техніка–виробниче середовище”. Під цією системою розуміють послідовність, яка включає людину (оператора) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність.

Комплексний підхід, характерний для ергономіки, дає змогу одержати всебічне уявлення про трудовий процес і цим відкриває широкі можливості для його вдосконалення, основна мета якого – забезпечити сумісність системи “людина–техніка–виробниче середовище”.