Практична робота № 9

Атестація робочих місць. Розрахунок доплат за шкідливі та небезпечні умови праці.

Мета: ознайомитись із порядком проведення атестації робочих місць; навчитись виявляти та оцінювати шкідливі та небезпечні виробничі фактори.

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць проводиться відповідно до НПАОП 0.00-6.23-92: Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 за № 442, та “Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.92 за № 41.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Правовою основою для проведення атестації робочих місць є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація робочих місць передбачає:

– виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;

– дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

– комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

– обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;

– підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

– перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

– розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) стосовно умов праці, пільг і компенсацій;

– розроблення комплексу заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

– вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

Це дасть змогу розробити комплекс заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології.

Періодичність атестації встановлюється  підприємством  у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення  атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому:

– визначає основу і завдання атестації;

– затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби - склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

– установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

– визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);

–визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів по усуненню шкідливих виробничих факторів.

Атестаційна комісія:

– здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;

– формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;

– визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт;

– організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

– складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

– порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;

– визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;

– прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

– встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі;

– складає "Карту умов праці" (надалі - Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додаток 1);

– проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;

– уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;

– розробляє заходи до поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;

– виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій. Відповідно, атестаційна комісія повинна складатися не зі сторонніх людей, а повинна бути комісією даної організації, де і проводиться атестація робочих місць. Але до атестації можна залучати сторонніх людей (медичних працівників та ін.), або організації.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я за списками, узгодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. Якщо підприємство чи установа залучає для робіт з атестації іншу організацію, то така організація може перебрати на себе за фактом більшість робіт атестаційної комісії, але підписи під матеріалами, підготовленими нею ставить атестаційна комісія даного підприємства.

Результати атестації за умовами праці є основою для розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності.

Сприяти зниженню ризиків від реально існуючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочому місці повинне навчання працюючих основам безпеки праці, навчання співробітників дослідних лабораторій методам правильної оцінки шкідливих та небезпечних факторів, а також навчання співробітників служб охорони праці організаційним способам забезпечення безпечних умов праці на робочих місцях.

Гігієнічна оцінка умов праці

Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим). Оцінка умов праці за наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем.

Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

– відповідності технологічного процесу, будівель і споруд – проектам, обладнання – нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

– технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);

– відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

– впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

– раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

– забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

– організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Атестація робочих місць

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

– з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

– зі шкідливими і важкими умовами праці;

– зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти.

За результатами атестації складається перелік:

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст.26 Закону України "Про підприємства", і ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

– робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх поліпшенню.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для потвердження права на пільгове пенсійне забезпечення

1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах потверджується за наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів III класу умов і характеру праці За списком № 1:

1) Не менше двох факторів III ступеня відхилення від норм; або

2) одного фактора III ступеня і трьох факторів I чи II ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів II ступеня відхилення від норм;  або

4) наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії 1 чи 2 класу небезпеки.

За списком № 2:

1) Одного фактора III ступеня відхилення від норм; або

2) трьох факторів I, II ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів I ступеня відхилення від норм.

2. Орієнтовні показники може бути використано при встановленні дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств.

Примітка. Ці показники розроблені на підставі "Гігієнічної класифікації праці", розрахунки апробовані на підприємствах різних галузей народного господарства.

Розмір доплат, в залежності від фактичного стану умов праці, згідно 

„Типового положення “Об оценке условий труда на рабочих местах и порядок применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда” від 03.10.1986 N 387/22-78

Таблиця 9.1 – Розмір доплат, в залежності від фактичного стану умов праці

Приклад 9.1. Скласти карту умов праці для апаратника формування капронових ниток за наступними вихідними даними: кількість працюючих – 12 чол., середня заробітна плата – 1500 грн., характеристика шкідливих та небезпечних факторів – шкідливі хімічні речовини 1 – 3 класів небезпеки: капролактам (пари, аерозоль) – 12,1 мг/м3, ІІІ клас небезпеки, ГДК – 10 мг/м3; манган та його сполуки (пари) – 0,22 мг/м3, ІІ клас небезпеки, ГДК – 0,2 мг/м3; шум: еквівалентний рівень звуку – 92 дБА, ГДР – 85 дБА; температура повітря – +32оС, ГДР – +18…25оС; змінність – 4 зміни.

Послідовність складання карти умов праці.

1. Відповідно до критеріїв оцінки умов праці визначаємо ступінь небезпеки фактору та відповідно до нього надаємо фактору бали. Наприклад нормоване значення температури +25оС, фактичне – +32оС, перевищення складає 7оС, що відповідно до критеріїв оцінки умов праці (додаток 3) відповідає І ступеню шкідливості. Відповідно до ступеню нараховуємо кількість балів: за перший ступінь – 1 бал; за другий – 2 бали; за третій – 3 бали.

2. Визначаємо тривалість дії кожного фактору в частках від зміни, враховуючи особливості технологічного процесу. Тривалість дії температурного фактору складає одну зміну.

3. Фактичну кількість балів визначаємо помноживши бали за ступенем на тривалість дії фактору. Для температурного фактору фактична кількість балів складає 11 = 1.

4. Визначаємо кількість балів за змінністю роботи (за роботу в нічну зміну нараховується 1 бал).

5. За сумарною кількістю балів та таблиці № 9.1 визначаємо розмір доплат для кожного апаратника та загальні витрати підприємства на 12 чоловік.

6. Визначаємо інші витрати підприємства та заповнюємо п. І-V карти.

Карта умов праці

Підприємство (організація, установа)ВАТ Чернігівське „Хімволокно” 

Номер робочого місця                         1

Професія (посада)                         апаратник формування

Виробництво                                 „Капрон”

Цех (дільниця, відділ)                        Прядильний цех

Номери аналогічних роб. місць        1-12

Оцінка факторів виробничого і трудового процесу

I. Гігієнічна оцінка умов праці

Оцінка умов праці проведена за п’ятьма шкідливими факторами – найвищий клас та ступінь небезпеки – 1

II. Оцінка технічного та організаційного рівня

Технологічний процес, будівлі і споруди відповідають проектам, обладнання – нормативно-технічній документації. Технологічна оснащеність робочого місця відповідає регламенту технологічного процесу формування капронових ниток. Площа робочого місця відповідає нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення, але обмежується конструкцією формувальної машини; працівники забезпечені спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального захисту (респіратори та протигази фільтруючого типу).

Підвищені концентрації шкідливих речовин та підвищений рівень шуму зумовлені зношуваністю обладнання та конструктивними особливостями формувальної машини з відкритими обдувними шахтами.

III. Атестація робочого місця

На основі комплексної оцінки робочі місця робоче місце апаратника формування має 5 балів, тому відноситься до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці.

IV. Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування

Рекомендується дослідити можливість зменшення концентрацій шкідливих речовин на дільниці формування шляхом варіювання технологічними параметрами – тиском обдувного повітря та температурою формувального блоку.

V. Пільги і компенсації

Варіанти завдань для складання карти умов праці (за додатком 1 та 2)

Питання для самоконтролю:

1. Яка мета атестації робочих місць за умовами праці?
2. На яких підприємствах проводять атестацію робочих місць?
3. Які робочі місця підлягають атестації?
4. Хто входить до складу комісії по атестації робочих місць за умовами праці?
5. Які завдання входять до рішення атестаційною комісією?
6. Як встановлюється періодичність проведення атестації?
7. Що передбачає гігієнічна оцінка умов праці?
8. Що включає до себе оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця?
9. Які види умов праці існують, в залежності від комплексної оцінки умов праці?
10. Яким чином розраховуються доплати за роботу у несприятливих умовах праці?
11. Що складається за результатами роботи атестаційної комісії?
12. Які дії повинен зробити роботодавець на основі результатів атестації?
13. Хто має право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації?
14. Який термін зберігання атестаційних документів встановлено державою?